Максим Авер’янов: «Ще влітку мав їхати до Кропивницького»

Середа, 29 березня 2017, 11:58

Сьогодні прес-служба ФК «Зірка» розпочинає серію інтерв’ю з гравцями U-21 та U-19. «Дебютує» Максим Авер’янов, який вже встиг побувати з першою командою на зборах на Кіпрі.

- Максиме, декілька слів про себе і про те, як розпочав грати у футбол?

- Народився я в Черкасах. У шість років батьки відвели мене на футбол. Я загорівся бажанням тренуватися. Іноді грав з батьком у дворі. Ось так поступово й став футболістом.

- Хто твій перший тренер і твоя перша футбольна школа?

- Почав займатись футболом у черкаському «Дніпрі-80». Перші тренери – Ігор Михайлович Столовицький, Ерік Вадимович Асатуров і Сергій Олександрович Усаковський.

- Як ти опинився в харківському «Металісті»?

- Я виступав за київський інтернат (ОК ім. Піддубного), де провів два з половиною роки. Там мене помітили скаути «Металіста» й одразу запропонували перебратися до Харкова. Тоді я ще навчався в 11-му класі. Також були пропозиції з «Карпат», «Чорноморця» та «Дніпра», але я обрав «Металіст», тому що вже мав домовленість з ними. Одразу ж я потрапив до дублю, хоча на той час мені було всього 16 років.

- Згадай свій дебют у Прем’єр-лізі проти київського «Динамо».

- Тоді я відчував неймовірні емоції. Була неприємна ситуація з першою командою, адже багато гравців відмовились грати через борги по зарплаті. Оголосили, що з киянами дебютує сім чоловік з молодіжного складу. Ми приїхали до готелю в столиці, нас знімало багато камер, була велика увага з боку журналістів – це все було для мене дуже незвично. Спав нібито непогано, прокинувся о 7:30, за 12 годин до матчу, ходив по кімнаті, не знав до себе подіти. О 17-й годині була установка на гру, тренер тоді оголосив, що я в стартовому складі, й після цього в мене буквально ноги відмовили – емоції просто переповнювали. Але коли вийшов на поле, хвилювання зникло, тож якось так мій дебют і стався.

- А перед кубковим матчем з «Шахтарем» легше було?

-  Уже було трохи спокійніше. Ми тоді грали чисто дублем, авторитет хлопців з першої команди на мене не тиснув. Та й легше було в тому плані, що дебютувавши у грі з «Динамо», відчув, що таке Прем’єр-ліга. З донеччанами, варто сказати, було простіше грати. «Шахтар» дозволяв нам будувати свої атаки, «Динамо» ж – за рахунок фізики одразу накривало й забирало м’ячі.

-  Чому повернувся в Черкаси?

-  Я приїхав додому і чекав відповіді з «Металісту» – буде клуб далі грати чи ні. У мене були пропозиції з інших клубів, але я мав контракт з харків’янами, тому варіантів ніяких не розглядав. За тиждень до завершення трансферного вікна я переговорив з тренерами з Черкас, котрі взяли мене до своєї команди «Зоря-Черкаський Дніпро-2» , де я отримав змогу підтримувати форму протягом півроку.

-  Як ти, в підсумку, опинився в «Зірці»?

- Я ще влітку мав їхати до Кропивницького, коли тренером тут був Даріо Друді. Та за день до виїзду мені зателефонував агент і повідомив, що в «Зірці» щось перегралось, тому я лишався ще на півроку в Черкасах. Узимку, коли все ж приїхав до Кропивницького, одразу пройшов до першої команди, з якою провів збори на Кіпрі. Я вдячний керівництву та тренерам, що дали мені таку можливість, повірили в мене. Зараз наполегливо працюю в дублі, аби показати, що я достойний місця в першій команді.