Після того, як головний тренер «Зірки» Роман Монарьов підбив підсумки виступу своєї команди в першій половини сезону 2017/18 років, наставник молодіжного складу кропивничан Микола Лапа також проаналізував гру та результати своїх підопічних.
- Миколо Петровичу, перш за все, Ваш загальний аналіз першої половини сезону.
- Враження від цього періоду в мене двоякі, враховуючи підсумкове місце в турнірній таблиці. Перед грою з «Вересом», яка завершилася з рахунком 0:0, я працював із колективом усього три дні, тож тоді в мене був ознайомчий період. Спочатку потрібно було стабілізувати склад і, перш за все, налагодити гру в захисті. Адже, якщо не будеш пропускати м’ячі у свої ворота − уже матимеш очковий багаж. В атакуючій лінії все, значною мірою, залежить від індивідуальної майстерності окремих футболістів, від їх розуміння й відчуття гри. Скажімо так, удалося дещо «струснути» команду, але це природний процес, коли приходить новий тренер. Гравці збираються й намагаються показати новому наставнику все, на що вони здатні. Якщо говорити про початок другого кола, то тут ми одразу ж обіграли вдома львівські «Карпати». Потім, на виїзді, програючи донецькому «Олімпіку» − 0:2 у першому таймі, в другому – зуміли переломити хід зустрічі та забили два м’ячі й могли навіть третій забити. Але, загалом, що стосується атакуючої гри, то другий тайм цього протистояння був найкращим у виконанні нашої команди в цьому сезоні. В наступному турі вдома зіграли з «Ворсклою» також унічию − 2:2, двічі програючи по ходу матчу. Тож ми здобули 1 очко в протиборстві з одним із лідерів молодіжної першості.
Якщо ж відштовхуватись від цих ігор, на результат доволі сильно вплинув психологічний стан футболістів. Коли, поступаючись в рахунку, ми грали внічию, значить характер у хлопців є.
Але потім стався провал, який підтверджується п’ятьма поразками поспіль, до того ж, з великими рахунками. Це, знову ж таки, через нестійку психологію молодих футболістів. Тобто, наші хлопці виявилися не готовими долати такі суттєві складнощі. Були моменти, коли дехто з футболістів підходив до мене і говорив, що не має бажання продовжувати з нами співпрацю, чи то просто був не готовий до гри. Усе це я відношу до психологічного фактору, тому що молоді хлопці поки не можуть стабільно грати на високому рівні. Тож ми боролися не тільки з суперниками, але й із психологією своїх виконавців. Дві-три гри на емоціях та за рахунок характеру витягають, але далі слідує провал. Аби цього не траплялося, потрібно, щоб у команді були досвідчені виконавці, які б допомагали тримати колектив у постійному тонусі й не давали йому розслаблятися, що б унеможливлювало відчутні провали. У нас таких футболістів, на жаль, не знайшлося.
- Все ж таки, що важливіше: власні результати чи підготовка гравців для першої команди?
- Головне, звісно ж, готувати кваліфікованих футболістів, але це все взаємопов’язані речі. Якщо команда буде весь час програвати, то важко досягати будь-яких цілей. А ось позитивні результати, звісно ж, допомагають прогресувати. Загалом, людина росте, коли вона долає певні труднощі у своєму житті. Ми мали чотирьох гравців, котрі були в першій команді. Це Данііл Кондраков, Олександр Тарасюк, Максим Авер’янов і Владислав Любко. На цей момент найкраще проявити себе зумів один Кондраков, якого Роман Монарьов задіяв у декількох матчах Прем’єр-ліги. Хоча, відверто кажучи, з-поміж усіх, у Данііла не найкращі футбольні дані. Але у нього є характер, він уміє терпіти, долати труднощі. Що ж стосується нашої команди, то Кондраков − форвард таранного типу й, щоб він міг забивати, потрібні націлені передачі з флангів. У нас же дещо інший стиль гри, котрий базується на коротких і середніх передачах, тому в молодіжці Данііл був не такий ефективний, як хотілося б.
- Що Вам не вдалося виконати із запланованого?
- Оскільки я сам був гравцем оборонного плану, то мені хотілося б, аби ми менше пропускали. Команда забагато пропускає, що можна пояснити як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Та все ж, це неприпустимо. Потрібно покращувати гру в обороні, й це стосується не лише захисників, а всіх футболістів.
- А наскільки важко будувати гру, коли деякі виконавці не беруть участі у вашому тренувальному процесі, а ще потрібно задіювати футболістів із першої команди?
- Такі проблеми є в кожному дублюючому складі. Якщо узяти всіх наших суперників, то вони мали певний «кістяк», що дуже важливо. І навіть, коли приєднувалися представники першої команди, то це не руйнувало загальний командний малюнок. А так як у нас своїх беззаперечних лідерів у колективі не було, то досить складно виявилося протистояти організованим і злагодженим діям конкурентів. Коли ж за нас у двох матчах грали Максим Ковальов і Артем Фаворов, то рівень гри одразу ж зростав. Плюс, молодим хлопцям ставало набагато легше діяти, коли поруч були такі собі футбольні «дядьки». Тоді футбол стає більш зрозумілим, коли поруч є старший товариш, який може підказати й допомогти. Я не можу не погодитися з Романом Монарьовим, який у своєму підсумковому інтерв’ю, говорячи про «Зірку» U-21, зазначив, що не всі представники головної команди, коли виходили на поле у нашому складі, горіли бажанням проявити свої найкращі якості та повести менш досвідчених партнерів за собою.
- Окрім найкращого другого тайму з «Олімпіком», якими поєдинками Ви були, певною мірою, задоволені, а якими – розчаровані?
- Знову ж таки, повторюся, що порадував матч проти «Ворскли», коли хлопці змогли показати характер. Це якщо, в цілому, говорити і про атакувальні, й про захисні дії. Так, ми пропустили два м’ячі, але це через індивідуальні помилки в захисті, а не командні. Та й загалом, ми пропускали, в основному, через окремі похибки, коли гравець не розібрався в ситуації, пізно зреагував на рух суперника тощо. Найгірший матч – це, звісно ж, протистояння з київським «Динамо» на виїзді. Там, на 10-й хвилині, рахунок уже був уже 3:0 на користь господарів. Зізнаюся, що таке було вперше в моїй, як ігровій, так і тренерській кар’єрі.
- За яким тактичним малюнком діяла команда?
- Ми починали сезон за схемою 3-5-2, як і «Зірка». Але потім перебудувалися на гру в чотири захисники, яка є більш зрозумілою для наших футболістів. Вони звикли, що є правий-лівий захисник, котрий розуміє, що йому потрібно грати на фланзі, не дати супернику прострілити, не дати подати, витіснити із бровки в центр, де б його міг накрити опорний хав. Більш упевнено хлопці себе відчувають при цій тактичній розстановці.
- Якщо ж переходити до персоналій, то можете когось виділити в позитивному та негативному плані?
- Однозначно відповісти важко. Порадували ті, хто проявив певну стабільність, тримаючи планку протягом тривало періоду. В тому, що Данііл Кондраков закріпився в першій команді, є частинка нашої праці. У деяких матчах мені подобався Олександр Тарасюк, але останнім часом він знизив вимоги до себе, що також пов’язано із психологією. Те ж можна сказати про Максима Авер’янова та Бруно, які, повертаючись до нас після тренувань із «Зіркою», грали досить-таки незібрано.
Великі надії я, в першу чергу, покладав на Артема Мачелюка, який спочатку грав стабільно, але потім почав припускатися великої кількості помилок. Ми, звісно, йому на це вказували, та Артему здавалося, що він уже все вміє. Тож, наприкінці сезону, Мачелюк зовсім здав. Але я впевнений, що ми відновимо психологічний стан талановитого хлопця й, у другому колі, він знову заграє на своєму хорошому рівні.
- Давайте охарактеризуємо гравців у кожній лінії й розпочнемо з голкіперів.
- Мене порадували всі голкіпери, котрі були задіяні в наших іграх. Це стосується й Романа Льопки, й Марка Медведєва, й Максима Татаренка. Вони були, можна сказати, нашої опорою, тож, якщо б не їх вдалі дії, то іноді рахунки могли б бути більшими. Так, були помилки, не без цього, але їх було набагато менше, ніж в інших гравців. Тому до воротарів у мене претензій немає.
- Що можете сказати про лінію захисту?
- У кожній новій грі в нас були зміни в обороні. Зрозуміло, що впевненості це не додавало. Іноді нам доводилося центрального захисника ставити справа, зліва або в опорній зоні. Оборонці мають бути зіграними й вони повинні розуміти один одного з півслова. Тож захист – це мій головний біль і, безумовно, нам необхідно підсилитися ще, як мінімум, двома центрбеками. Про Артема Мачелюка ми вже поговорили. В останніх іграх ми перевели на цю позицію Владислава Любка, тому що в нього «світла» голова, є бачення поля, він володіє хорошим першим пасом і є технічно оснащеним футболістом. Але у Влада є проблеми у грі на «другому поверсі», в діях на випередження та один в один проти нападників.
- Півзахисники?
- Тут також не все стабільно, не все просто. В одній-двох іграх ніби дивишся на гравців і бачиш прогрес у них, а потім вони зупиняються. Так, виділялися Олександр Тарасюк, Максим Авер’янов, у деяких іграх Бруно можна відзначити, але також стабільності і надійності, в плані роботи з м’ячем у середині поля, в них немає. Тобто, завжди є відчуття, що вони можуть утратити м’яч, а від цього й виникають усі проблеми, пов’язані з виходом із оборони в атаку. Ті футболісти, що «підключаються» до наступу, не відчувають, що м’яч залишиться в нашої команди, тож іноді перестраховуються й лишаються на своїх позиціях. Це не додає нам ні швидкості, ні глибини атаки.
- А нападники?
- У лінії атаки в нас грали Данііл Кондраков і Вячеслав Панфілов. Кондраков своїми діями та голами, котрі були такими робочими, звернув на себе увагу наставників першої команди. Панфілов же забив три м’ячі, але потім втратив мотивацію, знизив вимоги до себе, тож, можна сказати, «розчинився».
- Декілька слів про зовсім юних гравців, яких Ви також залучали до свого складу?
- Дійсно, кількох представників «Зірки» U-19 ми випробували на більш високому для них рівні. І, з моєї суб’єктивної точки зору, сподіваюсь, у наступному році ці хлопці зможуть підсилити нашу команду. Наприкінці грудня у нас пройде переглядовий збір, до якого будуть залучені й ці гравці U-19, а також футболісти з інших міст. Тож усе в руках самих футболістів.
- Були й втрати у вашій команді по ходу сезону, можете розповісти про них детальніше?
- Пішов Андрій Капелян, котрий, скажімо так, не витримав конкуренції з Даніілом Кондраковим і сам вирішив розірвати контракт. Звісно, це добре, що була конкуренція, й, можливо, без неї Кондраков не продемонстрував би всі свої сильні якості. Але в нас позиція така, що якщо футболіст не хоче залишатися з нами, ми його без проблем відпускаємо. Що стосується Вадима Сіроша, то його основною проблемою була дисципліна, що не могло не позначитися на грі. Тож, було прийнято рішення припинити співробітництво з цим футболістом.
- Як будується взаємодія з головним тренером «Зірки» Романом Монарьовим?
- Я дослухаюся до побажань Романа Геннадійовича, який, до речі, не пропустив жодного нашого домашнього протистояння. Він ніколи не вказує мені, як потрібно грати. Але ми спілкуємося як до ігор, так і після матчів, аналізуємо дії футболістів, яких головний тренер воліє бачити у своєму складі якомога більше. І це повинно мотивувати наших гравців.
- Ви вже визначилися з тими, хто залишить команду й із майбутніми придбаннями?
- Поки зарано говорити про втрати, але хто захоче розірвати з нами контракт, ми його тримати не будемо. Усе буде залежати від переглядового збору. Однозначно підсилити нам потрібно задню лінію як центральними захисниками, так і фланговими оборонцями. Також не відмовимося від опорних хавів як руйнівного, так і атакуючого плану. Не буду лукавити, будь-який футболіст, який зможе підсилити наш склад, отримає свій шанс і складе конкуренцію нинішнім виконавцям.
- Коли розпочнете підготовку до другої частини чемпіонату?
- Попередньо, ми збираємося 9-10 січня. Можливо, спочатку зберемо виключно наших місцевих хлопців, пройдемо медогляд, а гравці з інших міст приєднаються числа з 15-го. Однозначно, 27 січня в нас буде товариський матч із ФК «Олександрія» U-21. Що стосується інших спарингів, то я думаю, протягом тижня-двох ми утвердимо ці моменти. Хотілося б зіграти з командами – сусідами, як от «Черкаський Дніпро», «Інгулець-2». Поки що ж зазначу, що раз на тиждень контрольні ігри однозначно будуть.
- Ранній початок чемпіонату не лякає Вас?
- Та ні, чого лякатися. Поганих погодних умов не буває, хіба що виникнуть якісь форс-мажорні обставини. Якщо говорити про наш функціональний стан, то тут головною проблемою є те, що тренуємося ми на штучному газоні, а граємо − на натуральному. Лише в кількох матчах ми зуміли повністю витримати темп, котрий нам запропонував суперник. Але нам від цього нікуди не дітися, працюємо далі, намагаємося розвиватись і сподіваємося наступного року покращити свої результати.
31-03-2024 12:00 | ||
Ураган-Цетус | - | Зірка |
№ |
Команда
|
Ігри | Очки | |
---|---|---|---|---|
1 | Олімпія | 9 | 18 | |
2 | Титан | 8 | 18 | |
3 | Агротех | 9 | 17 | |
4 | Нафтовик | 8 | 16 | |
5 | Штурм | 9 | 14 | |
6 | Зірка | 9 | 10 | |
7 | Атлет | 8 | 8 | |
8 | Авангард | 9 | 6 | |
9 | Пенуел | 9 | 3 |
№ |
Команда
|
Ігри | Очки | |
---|---|---|---|---|
1 | МФК Кремінь (U-17) | 6 | 14 | |
2 | Олександрія (U-17) | 6 | 13 | |
3 | ДЮФШ ФК Ворскла (U-17) | 6 | 9 | |
4 | ЛНЗ (U-16) | 6 | 8 | |
5 | Молодь (U-17) | 6 | 6 | |
6 | Зірка (U-17) | 6 | 5 | |
7 | Металіст 1925 (U-17) | 6 | 4 |
№ |
Команда
|
Ігри | Очки | |
---|---|---|---|---|
1 | ДЮФШ ФК Ворскла (U-16) | 6 | 16 | |
2 | МФК Кремінь (U-16) | 6 | 14 | |
3 | Олександрія (U-16) | 6 | 11 | |
4 | Молодь (U-16) | 6 | 6 | |
5 | ЛНЗ (U-16) | 6 | 6 | |
6 | Зірка (U-16) | 6 | 4 | |
7 | Металіст 1925 (U-16) | 6 | 3 |
№ |
Команда
|
Ігри | Очки | |
---|---|---|---|---|
1 | Олександрія (U-15) | 6 | 18 | |
2 | ДЮФШ ФК Ворскла (U-15) | 6 | 10 | |
3 | Металіст 1925 (U-15) | 6 | 9 | |
4 | ЛНЗ (U-15) | 6 | 9 | |
5 | Молодь (U-15) | 6 | 9 | |
6 | МФК Кремінь (U-15) | 6 | 6 | |
7 | Зірка (U-15) | 6 | 1 |
№ |
Команда
|
Ігри | Очки | |
---|---|---|---|---|
1 | Олександрія (U-14) | 6 | 15 | |
2 | ЛНЗ (U-14) | 6 | 15 | |
3 | Молодь (U-14) | 6 | 13 | |
4 | МФК Кремінь (U-14) | 6 | 9 | |
5 | ДЮФШ ФК Ворскла (U-14) | 6 | 7 | |
6 | Металіст 1925 (U-14) | 6 | 3 | |
7 | Зірка (U-14) | 6 | 0 |