ПРЕЗИДЕНТ: Ігор Суркіс.
ВЕБ-САЙТ: www.fcdynamo.kiev.ua.
E-MAIL: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
.
КОЛЬОРИ КЛУБУ: біло-блакитні.
АДРЕСА: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 3.
ТЕЛ.: (044) 597-00-03.
ФАКС: (044) 278-24-94.
Команда «Динамо-2» створена 1946 року з дитячо-юнацької школи «Динамо», якою на той час керував Микола Фоміних. Перший офіційний матч колектив провів того ж року. До 1965 року динамівці виступали в чемпіонаті міста, у 1950–1951 та 1956–1959 також у чемпіонаті Української РСР, але в фінальних турнірах команда грала без особливих успіхів.
11 квітня 1965 року в Івано-Франківську київське «Динамо-2» дебютувало в класі «Б» першості СРСР, програвши з рахунком 0:3. У тому році «Динамо-2» посіло 13-те місце серед 16-ти команд.
Нове відродження команди відбулося в 1992 році. Оскільки змагання дублюючих складів в Україні не проводилися, було вирішено надати можливість представникам колишньої вищої ліги СРСР заявити другі команди в першу лігу. «Динамо-2», яке зайняло в першому чемпіонаті 7-е місце, є єдиною командою, яка провела всі чемпіонати в першій лізі. На початку 90-х років динамівці не переслідували серйозних завдань, посідаючи місця в середині турнірних таблиць. Але згодом ситуація змінилася. Перший успіх прийшов до киян в сезоні 1996/97 років, коли динамівці стали володарями срібних нагород чемпіонату України серед команд першої ліги, а нападник киян Олексій Антюхін став найкращим бомбардиром чемпіонату. За підсумками згаданого сезону динамівці вибороли путівку до вищої ліги, але оскільки тогочасний регламент перехід забороняв, у класі підвищився маріупольський «Металург», який в тому сезоні був третім. В наступному сезоні футболісти «Динамо-2» повторили свій успіх, а в сезонах 1998/99, 1999/00 та 2000/01 років ставали переможцями першої ліги. Але ці успіхи пов’язані не скільки з якістю гри другої динамівської команди, скільки з тим, що регламентом змагань дозволялося гравцям основної команди «Динамо» грати за другу, чим кияни активно і користувалися. В результаті, триразовими переможцями першої ліги стали 12 футболістів, які в різний час виступали за збірну України.
Після п’яти поспіль призових місць у 1997–2001 роках, у чотирьох наступних сезонах динамівська молодь потрапила до числа призерів лише одного разу – в сезоні 2002/03 рр. У двох наступних сезонах кияни фінішували четвертими. А з 2005 року, коли ПФЛ було введено остаточні обмеження на обмін між командами одного клубу, київська команда в призери не потрапляла. Сезони 2012/2013 і 2013/2014 років виявилися найбільш невдалими. Три роки тому команда посіла 15-е місце, і вимушена була грати матчі плей-офф за збереження прописки у лізі. А в позаминулому сезоні команда «Динамо-2» взагалі з 11 по 29 тури замикала турнірну таблицю першої ліги, і лише в останньому турі завдяки перемозі в Чернівцях над місцевою «Буковиною» (1:0) піднялася на 14-у сходинку в турнірній таблиці.

Минулого сезону кияни розпочали теж не дуже вдало, але поступово команда вийшла з другого десятка та в підсумку закінчила сезон в шістці, чого «Динамо-2» не вдавалося досягти аж 7 років. Багато хто цей результат пов’язує в тому числі і з іменем Вадима Євтушенка, постать якого знакова не тільки для «Динамо», а й для «Зірки». Відомий у минулому футболіст очолив киян у грудні минулого року. Результат роботи Вадима Анатолійовича любителі футболу можуть зараз спостерігати в турнірній таблиці: вперше за багато років кияни – лідери першості. І хоч всі перемоги динамівці здобули з мінімальним рахунком, тим не менш «Динамо-2» має 17 очок і наразі очолює турнірну таблицю.
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
21 гру. Саме стільки матчів провели між собою кіровоградці та друга команда київського «Динамо» в національних чемпіонатах та кубках України. В активі «Зірки» 10 перемог, 4 нічиї та 7 перемог динамівців, різниця м’ячів 24-22=+2 на користь кіровоградців. «Зірка» доволі впевнено почуває себе на власному майданчику. За останні 6 років кіровоградці лише одного разу поступилися вдома. Нижче повний перелік ігор команд між собою в чемпіонатах.
А знайомство суперників відбулося в кубковому матчі 5 вересня 1994 року. В Кіровограді «Зірка» поступилася 0:1, а м’яч у ворота господарів забив молодий київський форвард Андрій Шевченко.
Минулого сезону «Зірка» двічі перемогла киян. Навесні цього року підопічні Сергія Лавриненка після двох поспіль перемог вдома, завдяки ударам Олексія Чичикова і Бориса Баранця з гідністю здали екзамен у Києві. Наша команда виступала ось в такому складі: Поштаренко, Допілка, Мостовий, Лупашко, Бацула, Баранець Б. (Бочкур, 90+3), Кучеренко, Загальський (Баранець Г., 81), Ковальов, Чичиков (Щедрий, 67), Локтіонов (Акименко, 72).
Але не можна не згадати і три гри з «Динамо-2» (дві в чемпіонаті та одну – в кубку), яку провели кіровоградці в 1965 році. Тоді у матчах з попередником нинішніх киян «Зірка» здобула 1 перемогу та двічі зіграла унічию.
ПОСТАТЬ
ВАДИМ ЄВТУШЕНКО
Народився 1 січня 1958 року в місті П’ятихатки Дніпропетровської області.
В командах майстрів дебютував в 1979 році за кіровоградську «Зірку», і в тому ж сезоні став кращим бомбардиром команди (11 м’ячів). Перейшов до «Динамо» (Київ) у 1980 році.
За час виступів за кращу команду СРСР став чотириразовим чемпіоном СРСР (1980, 1981, 1985, 1986) і триразовим володарем кубка СРСР (1982, 1985, 1987). Загалом за «біло-синіх» провів в чемпіонатах Радянського Союзу з 1980 по 1988 роки 245 матчів (59 голів). У 1986 році разом з командою виграв Кубок володарів Кубків УЄФА, за що був удостоєний звання заслуженого майстра спорту СРСР.
Також виступав за дніпропетровський «Дніпро», і в його складі став чемпіон СРСР 1988 року.
У складі збірної СРСР провів 11 ігор, забив 1 гол. Учасник чемпіонату світу 1986 року.
Переїхав до Швеції, де виступав за АІК (чемпіон Швеції 1992) і «Сіріус Упсала».
Після завершення кар’єри гравця перейшов на тренерську роботу. Працював з різними шведськими командами, в тому числі був другим тренером у команді вищого дивізіону «Хаммарбю».
У 2008 році повернувся в Україну, рік працював асистентом головного тренера національної збірної країни. У грудні 2011 року був призначений головним тренером «Зірки» (Кіровоград). Під його керівництвом команда провела 13 ігор, в яких здобула 8 перемог.
У 2012 році очолював полтавську «Ворсклу». 15 грудня 2014 року призначений старшим тренером київського «Динамо-2».
Один з 16 тренерів, які очолювали кіровоградську «Зірку», та виступали за неї, як гравці.
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Олександрія (U-17) | 12 | 31 |
| 2 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-17) | 12 | 28 |
| 3 |
|
ФШ КП СК Металург (U-17) | 12 | 19 |
| 4 |
|
ДАФ Дніпро (U17) | 12 | 18 |
| 5 |
|
МФК Кремінь (U-17) | 12 | 18 |
| 6 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-17) | 12 | 16 |
| 7 |
|
Молодь (U-17) | 12 | 15 |
| 8 |
|
Зірка (U-17) | 12 | 12 |
| 9 |
|
ХФКС Харків (U-17) | 12 | 11 |
| 10 |
|
ДЮСК Інтер (U-17) | 12 | 1 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Олександрія (U-16) | 12 | 30 |
| 2 |
|
ФШ КП СК Металург (U-16) | 12 | 28 |
| 3 |
|
Молодь (U-16) | 12 | 20 |
| 4 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-16) | 12 | 19 |
| 5 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-16) | 12 | 18 |
| 6 |
|
ДЮСК Інтер (U-16) | 12 | 16 |
| 7 |
|
МФК Кремінь (U-16) | 12 | 15 |
| 8 |
|
ДАФ Дніпро (U16) | 12 | 14 |
| 9 |
|
Зірка (U-16) | 12 | 7 |
| 10 |
|
ХФКС Харків (U-16) | 12 | 4 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Зірка (U-15) | 12 | 26 |
| 2 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-15) | 12 | 24 |
| 3 |
|
Олександрія (U-15) | 12 | 18 |
| 4 |
|
Молодь (U-15) | 12 | 16 |
| 5 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-15) | 12 | 16 |
| 6 |
|
ФШ КП СК Металург (U-15) | 12 | 16 |
| 7 |
|
ДАФ Дніпро (U15) | 12 | 15 |
| 8 |
|
ХФКС Харків (U-15) | 12 | 15 |
| 9 |
|
ДЮСК Інтер (U-15) | 12 | 13 |
| 10 |
|
МФК Кремінь (U-15) | 12 | 9 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
МФК Кремінь (U-14) | 12 | 27 |
| 2 |
|
ДАФ Дніпро (U14) | 12 | 25 |
| 3 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-14) | 12 | 24 |
| 4 |
|
Молодь (U-14) | 12 | 22 |
| 5 |
|
ХФКС Харків (U-14) | 12 | 22 |
| 6 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-14) | 12 | 16 |
| 7 |
|
ДЮСК Інтер (U-14) | 12 | 10 |
| 8 |
|
Зірка (U-14) | 12 | 9 |
| 9 |
|
ФШ КП СК Металург (U-14) | 12 | 7 |
| 10 |
|
Олександрія (U-14) | 12 | 5 |