Рік заснування: 1936.
Президент: Рінат Ахметов.
Головний тренер: Паулу Фонсека.
Веб-сайт: shakhtar.com.
E-mail: office@ shakhtar.com
Адреса: м. Донецьк, вул. Артема, 86-А.
Тел./Факс: +38 044 498 13 79/+38 044 581 71 19.
У 1936 році до участі в чемпіонаті СРСР з футболу були допущені 27 команд, які були поділені за силами на чотири групи: А, Б, В, Г. У групі «В» за рішенням Всесоюзного комітету фізкультури місце для участі в змаганнях було надано команді з міста Сталіно (колишня назва Донецька) під назвою «Стахановець». Перший матч (на першість УРСР) команда провела 12 травня 1936 року в Горлівці на стадіоні ім. Балицького проти одеського «Динамо» і поступилася з рахунком 2:3. Перший офіційний матч «Стахановець» провів у Казані проти ще одного «Динамо» і також поступився – 1:4.
Після війни, у липні 1946 року, товариство «Стахановець» було реформовано й одержало назву «Шахтар», під якою виступає й донині.
Уперше на п’єдестал пошани «Шахтар» піднявся у 1951 році, коли здобув бронзові медалі чемпіонату СРСР (клас «А»). У другій половині 50-х років у «гірників», як називають команду, змінилося шість тренерів. Результати, які демонстрували донеччани, вдалими назвати аж ніяк не можна. У 1960 році «Шахтар» очолив Олег Ошенков, тренерська діяльність якого протягом майже десяти років визначала життя «гірницького» колективу. Разом з ним донеччани у 1961 році здобули свій перший Кубок СРСР, а у 1962 році повторили свій успіх.
Відносно спокійні для команди шістдесяті роки завершилися відставкою Олега Ошенкова. У 1971 році команда вилетіла в першу лігу. Урятувати становище був покликаний у минулому гравець «Шахтаря» Олег Базилевич. Зі своїм завданням керманич упорався, і команда повернулася в еліту.
Кінець сімдесятих – початок вісімдесятих років були для «Шахтаря» дуже успішними. До срібних медалей у 1975 та 1979 роках, бронзових – у 1978 році було додано дві перемоги у Кубку СРСР 1980 та 1983 років. Крім того, у 1984 році «Шахтар» зумів вибороти ще й звання найкращої команди СРСР, здолавши в матчі за Кубок сезону СРСР дніпропетровський «Дніпро». Срібло 1975 року дозволило «Шахтарю» в наступному році дебютувати в єврокубках. Перший матч на європейській арені наші суперники провели 15 вересня 1976 року, коли у рамках Кубку УЄФА клуб приймав берлінське «Динамо» і переміг з рахунком 3:0. Зупинити донеччан у тому розіграші зміг лише туринський «Ювентус» в 1/8 фіналу.
Останній розіграш чемпіонату СРСР «Шахтар» завершив на 12-му місці з-поміж 16 команд. Перший же чемпіонат незалежної України донеччани завершили на четвертому місці. Перші медалі, а саме срібні, нашим суперникам приніс сезон 1993/94 років. А в 1995 та в 1997 роках «Шахтар» ставав володарем Кубку України.
11 жовтня 1996 року президентом ФК «Шахтар» став Рінат Ахметов, з ім’ям якого пов’язаний подальший успіх і процвітання команди. У 2000 році під керівництвом тренера Віктора Прокопенка «гірники» вперше пробилися до групового етапу Ліги чемпіонів, подолавши у кваліфікації празьку «Славію». У групі з римським «Лаціо», лондонським «Арсеналом» і празькою «Спартою» донеччани посіли третє місце. Сезон 2001/2002 років приніс «Шахтареві» першу перемогу в чемпіонаті України. До цього успіху команда прийшла з італійським наставником Невіо Скалою. Після нього наших суперників очолив Валерій Яремченко, згодом німець Бернд Шустер, а з травня 2004 року – Мірча Луческу.
За час, поки Мірча Луческу був біля керма команди, а це 12 років, «Шахтар» вісім разів ставав чемпіоном України, п’ять разів перемагав у Кубку України, ще сім разів капітан донеччан здіймав над головою Суперкубок України. У 2011 році «гірники» дійшли до чвертьфіналу Ліги Чемпіонів, де поступилися за сумою двох матчів «Барселоні». Звісно, найголовнішим здобутим трофеєм «Шахтаря» за всю історію команди є Кубок УЄФА, який «гірники» виграли в 2009 році.
З початком воєнних дій на Донбасі, «Шахтар» залишив свою домівку і більшість своїх домашніх матчів спочатку проводив у Львові, але нині переїхав до Харкова, де постійно грає на стадіоні ОСК «Металіст». Наприкінці позаминулого сезону Мірча Луческу та весь його тренерський штаб залишили команду. «Шахтар» очолив португальський фахівець Паулу Фонсека. З новим наставником донеччани впевнено виграли минулий чемпіонат України. Восени 2016 року «гірники» також посіли перше місце в своєму квартеті в Лізі Європи, але не змогли пройти іспанську «Сельту» в 1/16 фіналу.
У цьому сезоні підопічні Паулу Фонсеки виступають у найголовнішому клубному турнірі Європи, Лізі чемпіонів. У першому турі наші сьогоднішні суперники вдома здолали італійський «Наполі» (2:1), а після поєдинку з «Зіркою» вирушать до Англії, на дуель з «Манчестер Сіті». На внутрішній арені «Шахтар» у минулому турі втратив очки в виїзному матчі проти одеського «Чорноморця» – нічия 0:0. Тож, нині донеччани в турнірній таблиці мають 22 очки. Стільки ж і в київського «Динамо», проте у столичної команди краща різниця забитих та пропущених м’ячів.
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
Гранд вітчизняного футболу – донецький «Шахтар» – один з найбільш незручних суперників нашої команди. Наразі лише 16 офіційних ігор провели між собою суперники, з яких 14 в чемпіонаті і дві в кубку.
Вперше команди між собою перетнулися в чемпіонаті України 19 жовтня 1995 року, коли клуби були на різних полюсах турнірної таблиці. Що цікаво, вгорі тоді була «Зірка НІБАС», яка всього на 4 очки відставала від лідируючої трійки, а донецькі футболісти займали 16 рядок в турнірній таблиці. Кіровоградські футболісти мали перевагу, але поступилися 0:1.
Надалі перевага «Шахтаря» в очних поєдинках лише зростала. В 14 іграх у вищій лізі – 12 перемог «Шахтаря» і по одній нічиїй та перемозі «Зірки», різниця м’ячів – 10-32=-22. Цікаво, що єдину перемогу наші футболісти здобули над «Шахтарем» в Донецьку 17 квітня 1999 року. В тому поєдинку «Зірка» програвала 0:1, але не тільки зрівняла рахунок, а на останніх хвилинах завдяки швидкій контратаці вирвала перемогу. Ця поразка «Шахтаря» стала багато в чому вирішальною в розподілі медалей чемпіонату. Кияни та донеччани мали однакову кількість очок, хоча динамівці мали гру в запасі. Але після цієї гри «гірники» почали збавляти оберти і втратили золото чемпіонату.
В Кубку України команди перетиналися двічі. І якщо в 1996 році «Зірка» поступилася 0:1, то матч чвертьфіналу 2000 року запам’ятається любителям футболу надовго. Срібний призер тогорічної першості «Шахтар» поступився по пенальті 5:6 в Кіровограді «Зірці», яка в тому сезоні в чемпіонаті не здобула жодної перемоги.
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Олександрія (U-17) | 12 | 31 |
| 2 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-17) | 12 | 28 |
| 3 |
|
ФШ КП СК Металург (U-17) | 12 | 19 |
| 4 |
|
ДАФ Дніпро (U17) | 12 | 18 |
| 5 |
|
МФК Кремінь (U-17) | 12 | 18 |
| 6 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-17) | 12 | 16 |
| 7 |
|
Молодь (U-17) | 12 | 15 |
| 8 |
|
Зірка (U-17) | 12 | 12 |
| 9 |
|
ХФКС Харків (U-17) | 12 | 11 |
| 10 |
|
ДЮСК Інтер (U-17) | 12 | 1 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Олександрія (U-16) | 12 | 30 |
| 2 |
|
ФШ КП СК Металург (U-16) | 12 | 28 |
| 3 |
|
Молодь (U-16) | 12 | 20 |
| 4 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-16) | 12 | 19 |
| 5 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-16) | 12 | 18 |
| 6 |
|
ДЮСК Інтер (U-16) | 12 | 16 |
| 7 |
|
МФК Кремінь (U-16) | 12 | 15 |
| 8 |
|
ДАФ Дніпро (U16) | 12 | 14 |
| 9 |
|
Зірка (U-16) | 12 | 7 |
| 10 |
|
ХФКС Харків (U-16) | 12 | 4 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Зірка (U-15) | 12 | 26 |
| 2 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-15) | 12 | 24 |
| 3 |
|
Олександрія (U-15) | 12 | 18 |
| 4 |
|
Молодь (U-15) | 12 | 16 |
| 5 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-15) | 12 | 16 |
| 6 |
|
ФШ КП СК Металург (U-15) | 12 | 16 |
| 7 |
|
ДАФ Дніпро (U15) | 12 | 15 |
| 8 |
|
ХФКС Харків (U-15) | 12 | 15 |
| 9 |
|
ДЮСК Інтер (U-15) | 12 | 13 |
| 10 |
|
МФК Кремінь (U-15) | 12 | 9 |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
МФК Кремінь (U-14) | 12 | 27 |
| 2 |
|
ДАФ Дніпро (U14) | 12 | 25 |
| 3 |
|
ДЮФШ ФК Ворскла (U-14) | 12 | 24 |
| 4 |
|
Молодь (U-14) | 12 | 22 |
| 5 |
|
ХФКС Харків (U-14) | 12 | 22 |
| 6 |
|
МДЮСШ Дніпро (U-14) | 12 | 16 |
| 7 |
|
ДЮСК Інтер (U-14) | 12 | 10 |
| 8 |
|
Зірка (U-14) | 12 | 9 |
| 9 |
|
ФШ КП СК Металург (U-14) | 12 | 7 |
| 10 |
|
Олександрія (U-14) | 12 | 5 |