Колишній футболіст київського «Динамо» та СРСР Вадим Євтушенко очолив команду української першої ліги кіровоградську «Зірку».
Вадим Анатолійович Євтушенко народився 1 січня 1958 року в П'ятихатках Дніпропетровської області. З 1968 року займався футболом у місцевій спортивній школі. В подальшому поступив на факультет фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного інституту, який успішно закінчив. Навчаючись в КДПУ у 1978 році грав за аматорську команду «Буревісник». Там його помітили тренери кіровоградської «Зірки», що грала в другій лізі чемпіонату СРСР, й запросили до команди. У складі «Зірки» Вадим Анатолійович провів 35 офіційних матчів, в яких забив 11 м’ячів, що для півзахисника було пристойним результатом. Внаслідок чого привернув до себе увагу селекціонерів київського «Динамо». У «Динамо» (Київ) під керівництвом Валерія Лобановського досяг найкращих результатів у кар'єрі гравця. Став чотириразовим чемпіоном СРСР і триразовим володарем кубка СРСР. 15 червня 1980 дебютував у складі збірної СРСР у грі проти збірної Бразилії (це була єдина гра, коли збірна СРСР виграла у бразильців, рахунок гри 2:1). Всього у складі збірної провів 11 ігор, забив 1 гол. Учасник Чемпіонату Світу 1986 року, котрий відбувався в Мексиці. У 1988 році перейшов до «Дніпра», з яким став чемпіоном СРСР у п'ятий раз. Наступного року Вадим Євтушенко скористався нагодою поїхати до Швеції. Спочатку на Євтушенко розраховував шведський «Хаммарбю», але у команди не знайшлося достатньої суми на оплату переходу футболіста. У підсумку, Вадим Євтушенко опинився в «АІКу». У Швеції виступав дуже успішно - допоміг «АІКу» в 1992 році, після 55-річної перерви, стати чемпіоном країни. У «АІКу» був у числі кращих бомбардирів, визначав гру команди, був улюбленцем уболівальників. Останні заступилися за Вадима Євтушенка, коли з'ясувалося, що за законодавством Швеції він не може грати в країні більше 4-х років і змушений знову оформляти дозвіл на проживання. Тим самим, вони допомогли футболістові продовжити кар'єру в Швеції. У 1994 році перейшов до клубу 1-ї ліги «Сіріус Упсала», де через 2 роки і завершив кар'єру футболіста.
Перейшов на тренерську роботу. Спочатку довелося працювати помічником тренера. У 1996 році працював з командою 4-го дивізіону «Реймерсхольм». У 1997-1999 роках був другим тренером клубу вищої ліги «Хаммарбю», з яким в 1998 році став бронзовим призером чемпіонату Швеції. З 2001 по 2008 рік очолював команду другого шведського дивізіону «Валста Сіріанска». У 2008 році повернувся на Україну, рік працював асистентом головного тренера національної збірної країни Олексія Михайличенка. Після не продовження ФФУ контракту з тодішнім тренерським штабом Вадим Анатолійович на каналі «Футбол» працював футбольним експертом. Одружений (до речі, дружина Ірина родом з Кіровограду). Має двох синів В'ячеслава і Вадима, які теж стали футболістами і грають у шведських клубах.
Бажаємо Вадиму Анатолійовичу досягти чудових результатів на посаді головного тренера кіровоградської «Зірки»!
| 07-06-2026 00:00 | ||
![]() | ![]() | |
| Олександрія (U-17) | - | Зірка |
| № |
Команда
|
Ігри | Очки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Агротех | 3 | 7 |
| 2 |
|
Олександрія (U-17) | 3 | 6 |
| 3 |
|
Інгул | 3 | 6 |
| 4 |
|
FC PROCRAFT | 2 | 4 |
| 5 |
|
Зірка | 2 | 3 |
| 6 |
|
ФК Долинська | 2 | 0 |
| 7 |
|
Новатор | 3 | 0 |